Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України Національний Університет “Львівська Політехніка”
Доповідь з історії України “Рух опришків” Львів - 2013 Опришки – це учасники народно-визвольної боротьби в Галичині на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської і української шляхти, молдавських феодалів, угорських і австрійських поміщиків у 16-1-й половині 19 ст. Вперше опришки згадуються в документах 1529 р. Назва опришки мабуть походить від лат. “oppressor” – нищівник (тобто винищувач шляхи, орендаторів. Рух опришків спочатку розгорнувся на Прикарпатті, пізніше охопив Закарпаття і Буковину. Центром опришків були Карпатські гори. Туди тікали розорені покривджені українські а також польські пани і угорські селяни, бідні міщани. Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені, невеликими загонами. В 16-17 ст. зброєю опришки були луки, списи, сокирки (векери) . У 18-19 ст. типовою зброєю стали пістолі, рушниці, ножі (черешки), рогатини, Символом бойової доблесті опришків були топірці (бартки, або балти). В середині 16 ст. загони опришки діяли на Покуття “Саноцькій і Перемишлянській землі. У 2 половині 16 ст. рух опришків охопив Західне Прикарпаття, Галицько-Угорське пограниччя, а також околиці ялівця, Жидачева, р-н Кам’янця-Подільського. Значні виступи опришків відбулися під час народно-визвольної війни 1648-54 рр. Опришки здобули королівські замки у травні 1648 р. в Ново танці та в липні – в Саноці, діяли поблизу міст Яснинського, Дунай, на Лемківщині, брати участь у повстанні 1648 р. під керівництвом С.Г. Височана. В 1649-54 рр. вдало виступали опришки на Лемківщині. З ними підтримував зв’язки керівник повстання польських селян Костка Наперський. На Поділлі опришки здобули Гусятин і Сатанів. У 1653 у Молдавії разом з військом Г.Хмельницького діяли 2 тис. Найвищого піднесення рух опришків досяг у 30-40-х роках 18 ст. під проводом О. Довбуша. Після його загибелі загони опришків очолили В.Баюрак, Б.Бойчук. Опришки прали участь у гайдамацькому русі 18 ст. на Правобережжі України. Рух опришків не припинявся після загарбання феод. Австрією Галичини (1772); Буковини (1774). Внаслідок посилення феодальна кріпосницька експлуатація і національного гноблення рух опришків. У 1-й чверті 19 ст. значно пожвавився. Протягом 1-ї половини 19 ст. в Галичині, на Закарпатті й Буковині діяло понад 50 загонів. За допомогою численних каральних загонів австрійському урядові вдалося придушити опришківський рух. Антифеодальний рух опришків був складовою частиною антикріпосницької боротьби українських селян. Багато легенд і т.д. пісень. Опришки – український народний чоловічий парний танець. Відображає героїзм мужність, силу опришків. Виконується з топірцями.